VK 45.02 (Р) Ausf.A, В

Картонная модель М1:50

Формат А4

VK 45.02 (Р) Ausf.A, В  
Історична довідка
Розвиток німецьких важких танків,  отримав неабиякий поштовх після весняної і літньої кампаній 1940 року у Франції. З травня 1941 конструктори зосередились на використанні  88мм зенітних гармат в якості танкових. На той момент фірма Крупп працювала над замовленням з виготовлення башт з 88мм танковою гарматою з дожиною ствола 56 калібрів, для встановлення на танк VK 30.01 (Р) фірми Порше. Проте вищим керівництвом Третього рейху було висунуто додаткову вимогу - спроектувати для майбутніх важких танків гармату, здатну пробити броню товщиною 100мм на відстані в півтора кілометра. Таким вимогам відповідала зенітна гармата  Flak 41 з довжиною ствола 71 калібр, розроблене фірмою «Рейнметалл-Борзіг АГ», тому, в червні 1941 року питання про її встановлення в перспективний важкий танк стосувалось вже проекту VK 45.01. Конструктор Фердинанд Порше обіцяв розглянути можливість установки цієї гармати у свій важкий танк, але на ділі старанно відхрещувався від подібних перспектив, тому що для VK 45.01 вже була готова башта, створена спільно з фірмою Крупп, під менш довгу 88мм гармату. Встановлення ж більш потужної гармати, того ж калібру, неминуче вимагала переробки вже розробленої башти.
В управлінні озброєння залишилися незадоволені  ситуацією, що склалась і запропонували фірмам «Крупп» і «Рейнметалл» розробити перспективну башту, для установки Flak 41 в якості основного озброєння танків-прототипів VK 45.01, які створювали обидві фірми. Однак роботи по новій башті йшли вкрай повільно і в підсумку проект VK 45.01 так і залишився з баштою Круппа і 88мм гарматою L / 56. Розроблювану башту припускали встановити на змінене шасі VK 45.01, індекс проекту змінили на Тур 101 verstaerkt, в самій фірмі Порше, або на VK 45.01 (Р2) як офіційне позначення. Однак Порше прийняв рішення доопрацювати і броньовий захист, і  моторно-трансмісійні групу. Зовнішність нового танка змінювався вході обговорень. Взимку 1942 року було прийнято рішення розташувати верхній лобовий лист під нахилом, й ввести, в проект, ряд доробок уніфікованих зі створюваним фірмою MAN танком VK 30.01.
У березні 1942 року проект отримав нове позначення Туре 180, в самій фірмі Порше, або VK 45.02 (Р) в офіційних документах. Саме на цій машині, згідно ескізами, нова башта,  була встановлена у кормовій частині корпусу, а двигун відділяв її від відділення управління. Так само в ряді елементів ескізу простежується схожість з проектом надважкого танка Тур 205, що, в подальшому, виріс в знаменитий «Маус».В процесі проектування   від кормового розташування башти в 45.02 (Р) відмовилися і повернулися до класичної схеми.
 Новий ескіз з переднім розташуванням тієї ж, оснащеної електроприводом, башти передбачав рівномірне кругове бронювання товщиною  80мм, а стійкість лобової броні корпусу підвищувалася за рахунок раціональних кутів її нахилу. Ще до закінчення розробки нового танка фірмі «Крупп» було замовлено виробництво 100 корпусів і башт. В подальшому ситуація з їх виробництвом неодноразово переглядалася, але 4 листопада 1942 року всі роботи зупинились.  Військові  скасували замовлення, так як порахували, що електрична і гідравлічна трансмісія є недопрацьованими і складними у виготовленні. Замість сотні танків було зібрано три передсерійних прототипи з гідравлічним приводом башти.
50 готових башт було використано для  танка VK 45.02 (Н), отримав назву Tiger II, розробка якого йшла паралельно з проектом Порше, з квітня 1942 року. Саме в такому вигляді, з баштою, яка створювалася для танків Порше, перші хеншелевскіе Tiger II пішли в бій влітку 1944 року.